V Міжнародна науково-практична конференція «Особистість, університет, суспільство. Університети – Захисникам і Захисницям України: інклюзія, виклики, здобутки, перспективи» – спільний захід НЕО в Україні та ІВО НАПНУ (26.06.2026 р., онлайн / м. Київ)

26 червня 2026 р. відбулася V Міжнародна науково-практична конференція «Особистість, університет, суспільство. Університети – Захисникам і Захисницям України: інклюзія, виклики, здобутки, перспективи» (гібридний форматі) на базі Київського національного університету будівництва та архітектури, організована спільно Інститутом вищої освіти НАПН України та Національним Еразмус+ офісом в Україні за підтримки Маріупольського державного університету, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Університету менеджменту освіти НАПН України, та Асоціації дослідників європейських цінностей в освіті.

Спільний захід надав можливість представлення проєктів Еразмус+ та їх результатів щодо імплементації інклюзивного підходу та підтримки ветеранів в Україні.

У заході взяли участь близько 70 учасників з усієї України.

Конференція працювала у форматі дискусійних панелей:

  • Ініціативи та проєкти українських ЗВО на підтримку ЗСУ, військовослужбовців, ветеранів і ветеранок.

Представники університетів презентували різноманітні практики щодо ветеранської підтримки та соціальної інклюзії, які можуть застосовувати інші заклади України.

Системні рекомендації та уроки з американського багаторічного досвіду реінтеграції та підтримки ветеранів і ветеранок представив Джон НЕСХАЙМ, професор у відставці Корнелльського університету (США), співзасновник і голова Наглядової ради Благодійного фонду «Дім Героїв».

Результати обстежень і досліджень фізичного та психологічного стану ветеранів, зокрема бувших полонених, були презентовані Людмилою ГУЦОЛ, координатор міжнародного наукового консорціуму «Варта життя захисників», Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, голова громадської спілки «Міжнародний рух “Духовно-моральна цивілізація”», кардіохірург, кандидат медичних наук. Вона підкреслила необхідність урахування різних категорій ветеранів/ветеранок і необхідність застосування системного та індивідуального підходу до кожної особистості в контексті підтримки та інклюзії.

Були продемонстровані досягнення проєктів Еразмус+ SPARK та UNICOM, зокрема щодо арт-терапевтичних і психологічних практик з розвитку соціальної інклюзії.

  • Презентація Центрами ветеранського розвитку їх програм, обмін досвідом з метою масштабування найбільш успішних практик, підвищення результативності діяльності Центрів.

Спікерами були представлені реальні практики та окреслені проблеми діяльності Центрів, передусім недостатнє фінансове та матеріальне забезпечення, зважаючи на суспільний запит.

Валентина СИНЕЛЬНІКОВА, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, наглядно довела результативність мистецьких арттерапевтичних практик волонтерських проєктів факультету музичного мистецтва університету на прикладі співпраці викладачів, студентів і ветеранів у створенні пісень, одна з таких пісень авторства Андрія ПЕТРУКА, командира роти РЕБ, захисника Маріуполя, який отримав поранення і перебував у полоні 4 роки, ставши особою з інвалідністю, прозвучала на Конференції.

Андрій ПЕТРУК поділився особистим досвідом реінтеграції після звільнення з полону, зазначивши, що держава досі не прибрала низку бюрократичних перепон щодо отримання ветеранами гарантованої законодавством фінансової та іншої підтримки, що стають нездоланними для багатьох військовослужбовців, які повернулися з полону, які отримали поранення та інвалідність. Наявна величезна кількість відповідних нормативно-правових актів, які пересічна людина, тим більше ветеран/ветеранка на лікуванні, на реабілітації, з інвалідністю, після полону, не може охопити – немає «єдиного вікна» та чітко визначеного юридичного алгоритму їх цифрового застосування, оприлюдненого на офіційних сайтах Міністерства оборони України, Міністерства з справ ветеранів України, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України (або в «Дії»). Часто працівники соціальної служби, державні службовці, діють «по інструкції», яку держава не змінила за понад 4 роки війни, демонструють неповагу та нерозуміння того, що людина з інвалідність не може їздити по місту й збирати всі необхідні «папірці». Громадські організації, волонтери та заклади вищої освіти беруть на себе функції держави, що в окремих випадках рятує ситуацію, але кількість ветеранів/ветеранок, що потребують підтримки, постійно зростає, наразі – близько 1 млн таких громадян України.

Отже, питання фізичної, цифрової та паперової безбар’єрності для ветеранів/ветеранок в Україні залишається не вирішеним і критично актуальним. Ці факти також підкреслюють необхідність модернізації відповідної нормативно-правової бази та розроблення зрозумілих і прозорих цифрових механізмів її реалізації, підвищення кваліфікації державних службовців, передусім працівників соціальних служб, і розроблення чітких релевантних інструкцій щодо їх роботи з ветеранами/ветеранками.

  • Суспільна підтримка очима воїнів, ветеранів і ветеранок російсько-української війни: перспективні напрями взаємодії ветеранських спільнот з університетами, громадянським суспільством, органами державної влади і місцевого самоврядування, знаннєвими установами, аналітичними центрами тощо.

Військовослужбовець ЗСУ Олександр БАЗЕЛЮК, кандидат педагогічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України, який у 2022 р. добровольцем пішов захищати Україну, виступив з ґрунтовною доповіддю щодо ситуації, що складається, стосовно вищої освіти для ветеранів. Зокрема, він зазначив із свого досвіду психологічної підтримки воїнів, зокрема безпосередньо на фронті, що необхідно застосовувати системний та індивідуальний підхід до кожного ветерана/ветеранки, зважаючи на близько 600 типів профілів ветеранів/ветеранок, підтверджуючи та розвиваючи положення виступу Людмили ГУЦОЛ.

Олексій КОВАЛЕВСЬКИЙ, ветеран, викладач, провідний фахівець Інституту психіатрії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, висловив пропозиції щодо імплементації гнучкої освітньої траєкторії для ветеранів/ветеранок, модернізації підходів до визнання результатів навчання військової служби як неформальної/інформальної освіти.

Людмила ХАРЧУК, ветеранка, начальник відділу з питань гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці Державної служби України з питань праці, розповіла про розроблені документи щодо умов праці ветеранів/ветеранок російсько-української війни, зазначивши, що є програма мотивації роботодавців до залучення на роботу такої категорії працівників.

Представниці Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» і благодійного фонду «Дім Героїв» Тетяна КРОПІВЯНСЬКА і Тетяна МАРІНІНА окреслили виклики і перешкоди на шляху довготривалої реабілітації військовослужбовців ЗСУ, зокрема відсутність житла і фінансової підтримки, підкресливши нерозв’язані питання щодо забезпечення фізичної, цифрової та паперової безбар’єрності для ветеранів/ветеранок в Україні.

До обговорення проблемних питань під час кожної панелі долучалися учасники конференції.

Інформація щодо публікації відповідних статей надана і Інформаційному листі.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ПРОГРАМА

Презентації спікерів:

Попередня Інфосесія в межах Міжнародного освітнього форуму-практикуму «Освіта як платформа стійкості ...